Освітня програма 2024-2025 н.р..

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
Протокол засідання

педагогічної ради Директор
№___ від ______2024 р. Юшківорізької гімназії

_________________В. ГОЖИЙ

________ 2024 р.

Освітня програма

базової школи
Юшківорізької гімназії

Таращанської міської ради

Київської області

на 2024/2025 н.р.

Зміст

1. Вступ

2. Опис освітніх програм:

2.1. 5-7 класи

2.2 8-9 класи

2.3. Освітня програма наскрізного виховання засобами виховної та позакласної роботи.

3. Навчальний план

4. Програмно-методичне забезпечення освітніх програм

4.1. Перелік програм

4.2. Перелік обраних модулів із навчальних предметів

4.3. Перелік підручників

5. Вимірники реалізації освітньої програми.

Вступ.

1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предмети вивчення, дисципліни, індивідуальні завдання, контрольні заходи сплановані і організовані для досягнення результатів навчання (ст. 33 Закону України «Про освіту»).

Мета програми: окреслити рекомендовані підходи до організації освітнім закладом комплексу освітніх компонентів для досягнення обов’язкових результатів навчання.

2. Причини прийняття:

1. Це обов’язковий документ, передбачений Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

2. Головне призначення закладу освіти – забезпечення якісного освітнього процесу, для цього має бути створена програма, яка визначає призначення, структуру, зміст, технології, кінцеві результати та процедури їх визначення.

3. Зростання значущості процедур атестації та державної акредитації закладу освіти, в ході якої буде встановлюватись виконання вимог державного освітнього Стандарту в частині обов’язкового мінімуму змісту освітніх програм та рівень їх реалізації.

4. Необхідність розвитку форм державно-громадського управління закладом освіти, залучення здобувачів освіти, батьків до визначення регіонального компоненту, освітня програма є основою діалогу учасників освітнього процесу.

3. Призначення. Освітня програма це документ, що визначає тільки зміст освіти та технології реалізації змісту, тому не дублює Статут, програму розвитку та річний план роботи, не перевантажена теоретичними та дослідницькими матеріалами (вони не можуть бути зрозумілими батьками та учнями).

4. Особливості. Заклад освіти «вільний» лише у визначенні змісту варіативної складової, інваріантна частина – це компетенція органів державної влади.

Освітня програма об’єднає всіх педагогів в питанні «кінцевого продукту» нашої спільної діяльності, що виражається у розробці «моделі» випускника дошкільного навчального закладу, початкової, основної і старшої школи.

5. Очікування.

Освітня програма допоможе педагогічному колективу:

глибше зрозуміти специфіку і призначення закладу освіти, виявити й обґрунтувати особливості організації освітнього процесу в цілому;
визначити зміст освіти з урахуванням побажань громади;
закласти основу для формування навчальних планів на довгостроковий період;
забезпечити принцип наступності;
вибирати адекватні форми контролю реалізації освітніх цілей з боку адміністрації;
захистити здобувачів освіти від необґрунтованої зміни програм, підручників.

6. Опис освітніх програм:

5-7 клас
8-9 класи

Освітня програма базового рівня освіти засобами виховної та позакласної роботи

2. Навчальний план

3. Програмно-методичне забезпечення освітніх програм

3.1. Перелік програм

3.2. Перелік обраних модулів із навчальних предметів

3.3. Перелік підручників

4. Вимірники реалізації освітньої програми.

7. Нормативна база

Освітня програма Юшківорізької гімназії розроблена на виконання Державного стандарту

5-7 клас Постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020
8-9 класи – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020 року (із змінами 30.08.2022 №972)

МОН України затвердило Типові освітні програми:

- - 5– 7 клас — Наказ МОН № 1120 від 09.08.2024 року
  - 8 – 9 клас — Наказ МОН № 1120 від 09.08.2024 року

Навчальні програми, що діють у 2022/2023 н.р. затверджено:

5 – 7 клас — Наказ МОН № 1120 від 09.08.2024 року
8 – 9 клас — Наказ МОН № 1120 від 09.08.2024 року

8. Цикли освітнього процесу:

Адаптивний базової школи – 5 клас

Базове предметне навчання – 6-9 класи

Навчальний рік розпочинається 1 вересня, закінчується не пізніше 1 липня (в умовах воєнного стану тривалість навчального року може бути змінена рішенням Київської обласної адміністрації залежно від ситуації конкретно в нашому регіоні). Проте наразі тривалість навчального року така:

5-9 класи – не менше 830 годи

Структуру навчального року, тижня, дня, занять, відпочинку, форми організації освітнього процесу визначені педрадою в межах освітньої програми.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою для 5-9 класів.

І семестр – з 02 вересня по 27 грудня 2024 р.;

ІІ семестр – з 13 січня по 30 травня 2025 р.

Протягом навчального року для здобувачів освіти 1-4 класів проводяться канікули. Тривалість канікул – не менше 30 календарних днів:

осінні – з 25жовтня по 03 листопада 2024 року;

зимові – з 27 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року;

весняні – з 22 березня по 30 березня 2025 року.

Тривалість уроків:

5-9 класи – 45 хвилин

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, а також запровадження воєнного стану на території України структура навчального року та графік канікул можуть зазнати змін і коригуватися відповідно до рішень відділу освіти Таращанської міської ради.

У зв’язку з дією воєнного стану державна підсумкова атестація у 4-х та 9-х класах відмінена, що відповідає рішенням МОН України та нормативно-правовим актам щодо особливостей завершення навчального року в умовах воєнного часу.

Навчальна практика та навчальні екскурсії для здобувачів освіти не заплановані через обмеження, пов’язані з безпековою ситуацією та дією воєнного стану.

Вручення документів про освіту для випускників 9-го класу відбудеться відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України з дотриманням вимог безпеки у червні 2025 року.

Гімназія працює у п’ятиденному режимі в одну зміну.

Навчальні заняття в гімназії розпочинаються о 8 год. 30 хв. і закінчуються о 15 год. 05 хв.

Розклад навчальних занять, факультативів складено відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

9. Результати навчання – знання, вміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особливі якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити, виміряти та, які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів; ключові компетентності здобувачів освіти початкової, основної і старшої школи; наскрізні вміння і навички здобувачів освіти початкової, основної і старшої школи; вимоги програм; сформована мотивація до навчання.

10. Все це формується в результаті освітнього процесу – системи науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

11. Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній або неформальній освіті.

Вчитель, вихователь, суб’єкт освітньої діяльності.

Вільний у виборі програм, підручників, технологій, при цьому керується нормативною базою держави та локальними актами.

Відповідає за результати передбачені Стандартом і програмами, орієнтуючись на місію, завдання закладу освіти.

12. Керівник закладу освіти (директор Юшківорізької гімназії) відповідає за розробку освітньої програми, її виконання та кінцевий результат, постійно здійснює моніторинг, рефлексію, корекцію.

Освітня програма 5-7 класів

Юшківорізької гімназії

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку гімназії, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу.

Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення. Важливим показником життєвої компетентності здобувача освіти, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення.

Тому освітня діяльність у 5-7 класах має спрямовуватись на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Організація освітньої діяльності в 5-7-х класах, у 2024-2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

4) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

5) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

8) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і гімназії, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

9) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

10) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання здобувачами освіти принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності.

У разі порушення здобувачами освіти принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: формулювання об’єктивних і зрозумілих для здобувачів освіти навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).

Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення здобувачів освіти до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. Надання здобувачам освіти зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей.

Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дітей. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з ними індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).

Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень здобувачів освіти. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і у 5 класі не здійснюється. Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень здобувача освіти протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом директора гімназії створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада гімназії. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо здобувачеві освіти не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише дитині та її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачем освіти, та коригування освітнього процесу.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення здобувачами освіти принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. У гімназії є “Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення здобувачів освіти”. В оцінюванні вчителі дотримуються чотирьох рівнів оцінювання: початковий, середній, достатній, високий.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, до осінніх канікул у першому семестрі 5-го класу проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Навчальний план 5-7 класів на

2024/2025н.р.

Навчальний план з навчанням українською мовою

(наказ МОН України № 235 від 19.02.2021 р.)

(ІІ стунінь – 5-7-класи основна англійська) Додаток №3

Освітні галузі	Навчальні предмети	5 клас		6 клас		7 клас		разом
Мови і Літератури	Українська мова	4		4		3,5		11,5
	Українська л-ра	2		2		2		6
	(2 ) Німецька мова	2		2		2		6
	Зарубіжна л-ра	1,5		1,5		1,5		4,5
	(1) Англійська	3		3		3		9
Суспільствознавство	Україна і світ:вступ до історії та громадянської освіти	1						1
	Історія України			1		1		2
	Всесвітня історія			1		1		2
Естетична культура	Музичне м-во	1		1		1		3
	Образот-че м-во Мистецтво	1		1		1		3
Математика	Математика	4		4				8
	Алгебра					2		2
	Геометрія					2		2
Природознавство	Пізнаємо природу	2		2				4
	Біологія					2,5		4,5
	Хімія					1		1
	Географія			2		2		4
	Фізика					2		2
Технології	Технології	2		2		1		5
	Інформатика	1		1		1		3
Соціальна та здоровязбережувальну	Здоровя,безпека та добробут Етика	1 0,5		1 0,5		1,5		3,5 1
	Фізична культура	3		3		3		9
Разом		26+3	29+3		31+3		86+9

Курс Українська мова		1

Всього		27+3	29+3		31+3		86+9
Гранично допустиме н-ня		28	31		32		91

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ п/п	Назва навчальної програми
1	Модельна навчальна програма "Українська мова. 5 - 9 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.).
2	Модельна навчальна програма "Зарубіжна література. 5 - 9 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.).
3	Модельна навчальна програма "Іноземна мова. 5 - 9 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.).
4	Модельна навчальна програма "Друга іноземна мова. 5 - 9 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.М., Мацькович М.Р., Глинюк Л.М., Браун Є.Л.).
5	Модельна навчальна програма "Етика. 5 - 6 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.).
6	Модельна навчальна програма "Пізнаємо природу. 5 - 6 класи (інтегрований курс)" для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т.В.).
7	Модельна навчальна програма "Здоров'я, безпека та добробут. 5 - 9 класи (інтегрований курс)" для закладів загальної середньої освіти (авт. Гущина Н.І., Василашко І.П.).
8	Модельна навчальна програма "Фізична культура. 5 - 9 класи" для закладів загальної середньої освіти (авт. Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А. та ін.).
9	Модельна навчальна програма «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І.Я.)
10	Модельна навчальна програма «Підприємництво і фінансова грамотність. 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.КузнєцоваА.Я.,ДовганьА.І.,ЧасніковаО.В.,ШніцерО.П., Тригуб О.В., ГірченкоТ.Д.,Шабанова О.В., Харченко А. М., Нагайчук Н. Г.)
11	Модельна навчальна програма «Громадянська освіта. 6–9 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.)
12.	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6,7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (вт.. Масол Л. М.)
13	Модельна навчальна програма «Технології. 5-6, 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю.,
14	Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6,7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.).
15	Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Махонін О. О., Мелещенко Т. В., Павловська-Кравчук В. А., Піскарьова І. О., Худобець О. А.)
16	Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Олександр Гісем, Олександр Мартинюк, Наталія Сорочинська, Ольга Гісем, Ярослав Василенко)
17	Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Головко М. В., Засєкін Д. О., Засєкіна Т. М., Крячко І. П., Ляшенко О. І., Мацюк В. М., Мельник Ю. С., Непорожня Л. В., Сіпій В. В.)
18	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.)
19	Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6, 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)
20	Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Лашевська Г. А.)
21	Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. )
22	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.)
23	Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О
24	Модельна навчальна програма «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С. )

Освітня програма 8-9 класів

Юшківорізької гімназії

Загальні положення освітньої програми

Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;
очікувані результати навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено тут (пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5705 годин/навчальний рік: для 6-го класу – 1067,5 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9 класу-1186 годин-навчальний рік розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Юшківорізької гімназії.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається нашим закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану закладом, здобувачами освіти спеціалізацію чи формують світоглядне спрямування.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я здобувачів освіти належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09. 2020 року

№ 898 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємли-вість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовиражен-ня у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування у здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відпові дальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває у здобувачів освіти готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати у здобувачів освіти якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в здобувачів освіти чимало радісних емоцій.

Підприєм

ливість і фінансова грамот

ність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Здобувачі освіти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних здобувачів освіти іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності здобувачів освіти можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, здобувачами освіти розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачів освіти з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі освіти одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях здобувачі освіти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота здобувачів освіти у парах змінного складу) за умови, що окремі здобувачі освіти виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам освіти практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором здобувачами освіти по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Навчальний план 8-9 класів на

2024/2025н.р.

Навчальний план з навчанням українською мовою

(наказ МОН України № 405 від 20.04.2018 р.)

(ІІ стунінь – 8-9 класи основна англійська) Таблиця№ 10

Освітні Галузі	Навчальні предмети
		8 клас		9 клас	разом
Мови і Літератури	Українська мова	2		2	4
	Українська л-ра	2		2	4
	(2 ) Німецька мова	2		2	4
	Зарубіжна л-ра	2		2	4
	(1) Англійська	2		2	4
Суспільствознавство Естетична культура	Історія України	1,5		1,5	3
	В-ня Історія	1		1	2
	Правознавство			1	1
	Образот-че м-во Мистецтво	1		1	2
Математика	Математика
	Алгебра	2		2	4
	Геометрія	2		2	4
Природознавство	Природознавство
	Біологія	2		2	4
	Хімія	2		2	4
	Географія	2		1,5	3,5
	Фізика	2		3	5
Технології	Т-ве навчання,	1		1	2
	Інформатика	2		2	4
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1		1	2
	Фізична культура	3		3	6
Разом		29,5+3		31+3	60+6


Всього		33,5	34			67,5
Гранично допустиме н-ня		32	35			67

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п	Назва навчальної програми
	Українська мова
	Українська література
	Біологія
	Всесвітня історія
	Географія
	Зарубіжна література
	Інформатика
	Історія України
	Математика
	Алгебра
	Геометрія
	Мистецтво
	Основи здоров’я
	Природознавство
	Трудове навчання
	Фізика
	Фізична культура
	Хімія
	Іноземні мови
	Основи правознавства
	Музичне мистецтво
	Образотворче мистецтво

Освітня програма

наскрізного виховання Юшківорізької гімназії

В концепції НУШ процес виховання невіддільний від понять «освіта», «освітній процес», що включають навчання, виховання і розвиток.

Виховний процес – невід’ємна складова всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема «морально-етичні» (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, до себе, до інших людей), «соціально-політичні» (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність), направлений на плекання української ідентичності, поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.

Виховання не виноситься в окремі «заняття» з моралі, вихованість формується через наскрізний досвід, відбувається у виховному середовищі, що створюється всім педагогічним колективом через атмосферу довіри, дружелюбності, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при вирішенні труднощів.

Ключовий елемент виховання – приклад вчителя. НУШ вимагає вимірювати індивідуальні нахили і здібності кожної дитини для її ціленаправленого розвитку і профорієнтації.

Наскрізне виховання має запобігти булінгу (дискримінації, насильству, знущанням).

Відносини учасників освітнього процесу будуються на взаємоповазі, діалозі.

Наскрізне виховання будується на визнанні принципів:

талановитість кожної дитини;
гуманізм;
дитиноцентризм;
проактивна дисципліна;
введення правил, рутин, Інструкцій, залучення здобувачів освіти до їх вироблення;
право на помилку;

Результатом наскрізного виховання є розвиток наскрізних вмінь, навичок, цінностей, ключових компетентностей, способів мислення тощо.

Компоненти наскрізного виховання:

Урок, виховний, позакласний захід, проект мають ефективний план.

Фізичне середовище класів, рекреацій.

Шкільне подвір’я.

Вулиця і сім’я.

Педагоги, класні керівники – менеджери.

Відносини в школі, сім’ї, колективі – турботливі і дружні.

Технології впливу на розвиток особистості.

Безпечні умови.

Проактивний підхід до дисципліни (збереження гідності дитини, непереривання освітнього процесу, тиха і спокійна розмова з дітьми).

Підходи до організації виховної діяльності школи:

Системний - його складники: мета, завдання, принципи, суб’єкти та відносини між ними, зміст, умови; управління, що розвиває дану систему.
Комплексний (цілісний), що включає: спільну діяльність педагога й вихованця, що впливає на три сфери особистості: пізнавальну (знання, погляди, переконання); емоційно-вольову (почуття, бажання, емоції); дієво-практичну (вміння, навички, звички, досвід поведінки). Все це проходить через голову (ПС), серце (ЕВ), руки (ДП) дитини.
Особистісно орієнтований підхід (вибір і ціле покладання, рефлексія, формування позитивної «Я-концепції», прийняття рішень, відповідальність, творча реалізація в професійній сфері, автономність й індивідуальність буття суб’єкта).
Діяльнісний підхід – направлений на перетворення, в ході якого розвивається індивід, реалізовується індивідуальність, формується особистість у спільній діяльності.
Аксіологічний підхід (ціннісний) – приводить ціннісні системи здобувачів освіти до загальнолюдських моральних принципів і відзначалися гнучкістю, усталеністю.
Культурологічний – засвоїти культурні надбання людства, примножуючи духовну культуру, забезпечуючи єдність поколінь.
Акмеологічний підхід (вершина) – прагнення до самовдосконалення, здійснення нових задумів.
Рефлексивний підхід – усвідомлення власних дій, усуваючи зайве, додаючи потрібне, розуміння, що рефлексія веде до змін.
Синергетичний підхід – нові поняття, ідеї, гіпотези породжуються не тільки новими фактами, а й різноманітними нелінійними зв’язками, обставинами, нестабільністю, а, отже, необхідно навчитися приймати обґрунтовані рішення в умовах нестабільності.

Процес наскрізного виховання в ЗЗСО має свою структуру та етапи:

Проводячи урок, виховний, позакласний захід, перебуваючи в рекреації, подвір’ї закладу, на вулиці, в сімейному середовищі маємо пам’ятати про те, що тут формуються наскрізні вміння, проходить наскрізне виховання.

Наскрізне виховання будується на новій філософії – утвердження людської гідності (гуманізм), на принципі «презумпції талановитості», дитиноцентризмі – визнання цінності дитини, яка має рухатися, не може постійно сидіти над домашнім завданням, має відчувати радість пізнання, (пізнавати світ за принципом: від простого споглядання до абстрактного мислення, а від нього до практики – такий шлях пізнання істини).

Дитина має право на помилку, простір для вибору, безпечні умови життєдіяльності, морально-етичні принципи.

Наскрізний процес виховання має здійснювати вчитель-менеджер, який створює фізичне середовище класу, вводить класні правила та рутини, визначає з дітьми цілі перебування в класі протягом дня, забезпечує вміння дотримуватись правил, дотримується алгоритму введення правил (задум правила, створення негативної ситуації, моделює правильне виконання правила, моделює ситуацію по невиконанню правила, клас моделює правильне виконання правила); дотримується трьох принципів проактивного підходу до дисципліни (зберігає гідність учня, не перериває навчальний процес, розмовляє з дітьми тихо і спокійно).

В наскрізному вихованні важливо дотримуватися складових ефективного управління класом.

1. Облаштування комфортного фізичного середовища (розташування парт, місце в класі вчителя, на стінах інформація до теми, достатньо місця для всіх видів діяльності учня, на столі вчителя всі матеріали потрібні до уроку).

2. Налагоджування турботливих дружніх взаємовідносин.

3. Розробка правил і впровадження рутин.

4. Ефективний план уроку.

5. Проактивний підхід до дисципліни.

Вмілий менеджер буде реалізовувати принцип «розвитку вільної особистості» через створення простору для вибору незалежності мислення, вміння відстоювати й аргументувати свою позицію.

Наскрізні вміння наших здобувачів освіти можна сформувати через класні проекти. Кожен проект має мати завдання - в комплексі розвивати всі вміння інтегровано. Плануючи виховний захід (проект) вчитель, класний керівник має скласти чек-лист, в якому відобразити через які інструменти реалізуємо наскрізні вміння, ключові компетентності.

Кожна декада (тиждень, 2 тижні, місяць) має розпочатися із «Дружнього кола», де буде сформульовано задум, його завдання, план дій, учасники, складено чек-лист роботи по кожному наскрізному вмінню.

НУШ формує ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого майбутнього.

Наскрізне виховання має:

стимулювати ініціативу;
створювати ситуації різноманітних позитивних емоцій переживань суб’єкта в предметній, комунікативній діяльності;
створювати стимулююче і розвивальне середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, правил, інструкцій, рутин відповідно до потреб хдобувачів освіти;
визначення критеріїв результату.

Наскрізне виховання – це термін, який каже правду, що виховання відбувається не на виховних годинах, заходах, лінійках, оглядах, а щохвилини, щодня, скрізь.

Наскрізне виховання – це не передача інформації, а формування навичок, цінностей на практиці у бік відповідальності соціально-активної поведінки.

Наскрізне виховання може здійснювати успішний педагог – впевнений у своїх діях, знаннях, що ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно розвивається і самовдосконалюється.

Успішний вихователь має модель поведінки, орієнтується на якість, не витрачає сил на дрібниці, використовує матрицю Ейзенхеуера, знає сам чого очікує, ретельно планує діяльність, цілі через SMART – мету.

Послідовний, вміє коректувати курс.

Наполегливий, має багату уяву, зосереджений оптиміст.

Наскрізне виховання може здійснювати педагог:

відповідальний, самокритичний, самодисциплінований;
має ефективне мислення;
впевнену поведінку (лідер);
схильний до співробітництва;
володіє харизмою, артистизмом, його енергетика притягає людей до себе, а не відштовхує, є провидцем, місіонером.

Наскрізне виховання має формувати м’які навички (SOLT SHILLS) – критичне мислення, уміння брати відповідальність на себе і не забувати про тверді (HARD SHILLS). Логіко-аналітичне мислення, уміння складати план (проект) і дотримуватися його т.і.

Найкращим інструментом реалізації ідеї наскрізного виховання, формування наскрізних вмінь є проект.

Всі учасники проекту мають бути переконані:

я можу бути агентом змін;
я розумію, що разом можемо досягти більшого;
я вчуся слухати й чути інших;
я не боюся виявляти ініціативу.

Проєкт має такий алгоритм діяльності:

окреслити очікувальні результати;
розрахувати час на виконання проєкту;
визначити ресурси для втілення проєкту;
визначити список творчих груп із реалізацією проєкту відповідно до потреб закладу;
місія Проєкту має зацікавити всіх;
проєкт має мати перед етапом реалізації етап організаційний;
технічно-організаційний етап включає мету, результати, час, поширення інформації, обговорення ідей проєкту.

Класні керівники мають визначитися з тематикою проєктів, які включаються в річний план закладу.

Реформа дала автономію, самостійність, викинула окремий розділ виховної роботи, дала свободу. А свобода вимагає відповідальності, пошуку тих форм і методів, які сформують компетентну особистість з наскрізними вміннями і цінностями.

Виконання освітньої програми з наскрізного виховання вимагає створення системи підготовки педагогів, класних керівників по їх переучуванню на засадах принципу наскрізного виховання, що формує відповідальність, самокритичність, самодисципліну, ефективне мислення, лідерську поведінку, прагнення до співробітництва, володіння харизмою, артистизмом з позитивною енергетикою, що притягує людей до себе.

Класний керівник, вихователь має:

Передбачати заходи, проєкти з проблеми.
Проводити превентивне виховання, попередження булінгу, суїцидальності, жорстокості.
Пропагувати ведення здорового способу життя.
Проводити трудове виховання. Профорієнтацію.
Здійснювати екологічні проєкти.
Художньо-естетичне виховання.
Морально-етичне виховання.
Вироблення мотивації до розумової праці, власного саморозвитку, визначення ідентичності, можливостей, планування подальшої життєдіяльності, власної індивідуальної траєкторії.
Сімейно-побутове виховання.
Заходи з ТБ, БЖД.
Розвиток лідерства.
Партнерство з сім’єю.

Забезпечити в ході наскрізного виховання такі види діяльності:

Фізично-оздоровча
Навчально-пізнавальна
Суспільно-гуманна
Духовна
Соціально-комунікативна
Суспільно-правова
Сімейно-побутова
Професійно-трудова
Культурно-естетична

Передбачити в планах виховної діяльності, проектах виховної діяльності відзначення дат календаря (додаються).

В основу фізично-оздоровчої діяльності покласти план спортивно-масової роботи, домогтися його повної реалізації.

Робота бібліотекаря по наскрізному вихованню планується в плані роботи бібліотекаря.

Результати наскрізного виховання мають орієнтуватися на випускника початкової, основної старшої школи.

Модель випускника гімназії

	Загальні орієнтири	Початкова школа: портрет випускника	Основна школа: портрет випускника	Старша школа: портрет випускника
Відчу ваю	Усвідомлюю себе особистістю, причетною до громади, України, Європи та світу	Відчуваю власну цінність, коли допомагаю друзям, батькам, ближнім. Вдячний/ -а іншим за допомогу	Почуваюся цілісною особистістю з власною гідністю, відчуваю потребу бути корисним/ -ою	Усвідомлюю себе активним громадянином/ -кою. Вірю в себе та Україну, вкладаючи зусилля вії розбудову. Усвідомлюю свою причетність до європейської та світової спільноти
	Відчуваю відповідальність за свої рішення та вчинки	Розумію, що мої дії та рішення мають наслідки, не боюсь помилитися	Відчуваю відповідальність за дії / бездіяльність, свідомий/ -а того, що моя свобода обмежується свободою інших	Відчуваю відповідальність зате, як навчаюся і як дію у громаді. Змінюю на краще своє життя, життя громади, України
	Перебуваю в злагоді із собою та іншими людьми	Зустрічаю різних людей з різними ідеями, сприймаю розмаїття; шукаю те, що об’єднує	Підтримую розмаїття, ціную рівність, запобігаю будь-якій дискримінації, вдаючись до демократичних процедур	Відчуваю обов’язок утверджувати рівність і толерантність як цінності демократичного суспільства, підтримую суспільне розмаїття
Думаю	Маю мету і планую її досягнути	Планую та організовую гру, власне навчання, збагачуючи свій досвід	Розумію, що є різні шляхи для досягнення мети. Долаю перешкоди, знаходжу вихід із різних ситуацій	Обґрунтовано обираю шляхи досягнення мети. Аргументовано відстоюю власну думку
	Пізнаю і осмислюю світ	Цікавлюся навколишнім світом, розвиваю свою допитливість	Осмислюю, оцінюю, узагальнюю суспільні і природні явища	З’ясовую взаємозв’язки між суспільними і природними явищами і роблю з цього обґрунтовані висновки
	Мислю творчо	Уявляю, мрію, фантазую; вчуся ризикувати в творчості	Продукую цікаві гіпотези/ передбачення для вирішення природничих і суспільних проблем	Творчо і гнучко використовую різні стратегії для вирішення проблемних ситуацій
	Люблю читати	Відкриваю світ книги — вдома, у класі, бібліотеці, книгарні, в Інтернеті. Обдумую прочитане і ділюся враженнями	Маю потребу в читанні. Проектую прочитане на життєві ситуації, дискутую	Усвідомлюю цінність читання - для задоволення, спілкування, здобуття інформації, зростання як особистості. Критично ставлюся до прочитаного
	Критично мислю і відповідально використовую інформацію	Розумію, що інформація може допомогти або нашкодити. Знаходжу потрібну мені інформацію для навчання та спілкування	Відповідально користуюся інформаційними ресурсами. Відбираю і використовую інформацію з різних джерел, критично оцінюю її, виокремлюючи надійну і достовірну	Оцінюю відомості і дані, використовуючи їх для вирішення конкретних індивідуальних і суспільно значущих проблем. Розпізнаю маніпуляції та протистою їм
Дію	Дбаю про себе, своє здоров’я і безпеку	Дотримуюся правил гігієни. Поводжуся безпечно, мандруючи, граючись і навчаючись.	Займаюся фізичною культурою, спортом, допомагаю в праці. Беру участь у туристичних мандрівках. Реагую відповідно до ступеню небезпеки	Власним прикладом і досягненнями заохочую інших до здорового й активного способу життя. Дбаю про безпеку громади та України
	Дбаю про довкілля	Не завдаю шкоди довкіллю, допомагаю зберегти природу, турбуюся про тварин	Виконую різні ролі в групі для вирішення екологічних проблем	Об’єдную однодумців для реалізації проектів зі збереження довкілля
	Співпрацюю	Працюю самостійно і в групі однолітків, розумію цінність спільної праці	Виконую різні ролі в групах для вирішення суспільних проблем	Ініціюю і реалізую соціальні громадські проекти.
	Розкриваю себе у праці і творчості	Переконаний/ -а у своїй обдарованості, виявляю її через малюнки, саморобки, танець, музику тощо	Виявляю свої таланти, здібності та вміння і демонструю їх у праці та творчості. Виражаю свої почуття, думки і переживання мовними і немовними засобами	Знаходжу своє місце у світі професій, творчих занять, зацікавлень, приношу користь і отримую від цього задоволення
	Шаную культурне і мовне розмаїття	Шаную рідну культуру, відкриваю розмаїття культур	Шанобливо ставлюся до народних, релігійних і нерелігійних традицій різних культур.	Розвиваю особисту культуру, дбаю про збагачення культури громади, народу, налагоджую діалог культур

Навчальний план Юшківорізької гімназії

на 2024/2025 н.р. додається

Вимірники реалізації освітньої програми

В освітній програмі вказується :

- об’єкти контролю ( що вимірюється або контролюється )

- процедура контролю (за допомогою чого, яким чином вимірюється об’єкт )

- періодичність контролю

№	Об’єкт контролю	Що вимірюється або контролюється	Яким чином вимірюється і контролюється	Періодичність
1	Педагоги	Планування освітнього процесу на 2024/25н.р.	Затвердження календарно – тематичних планів. Співбесіда, моніторинг знань Держстандарту, навчальних програм,підручників,методичних листів, законодавства про освіту	20.08- 30.08.24р. В ході вивчення системи роботи педагога протягом року
2	Педагоги	Виконання програм	Класні журнали	За І семестр (грудень - січень) За рік ( Травень - Червень)
3	Педагоги	Формування наскрізних вмінь і навичок , ключових і предметних компетентностей, інформальна освіта впровадження перспективного педагогічного досвіду, запровадження інновацій	Відвідування уроків. Співбесіди. Тестування Анкетування Майстер- клас Тренінги Кейс-майстерні	Протягом року
4	Педагоги, здобувачі освіти	Роль варіативної частини навчального плану в підвищенні якості освіти здобувачів освіти	Відвідування уроків , занять, спостереження. - Олімпіади, конкурси - Рівень ключових компетентностей і наскрізних знань і вмінь. - Анкетування здобувачів освіти. - Реалізація проектів.	Протягом року Грудень - квітень
5	Здобувачі освіти	Якість знань, умінь, навичок, розвиток компетентностей, ставлень і цінностей	- Контрольні зрізи - Тести - Виставки дитячих робіт - Виконання проєктів - Шкільні і районні олімпіади - Конкурси - Уроки перевірки або оцінювання досягнень компетентностей - Співбесіди, заліки - Контрольне навчально- практичне заняття	На початок року, кінець семестру, року Протягом року в ході вивчення системи роботи вчителя Листопад- лютий Жовтень,грудень, березень, травень На протязі року Жовтень- грудень, квітень (1-4 класи) Протягом року
6	Здобувачі освіти 1 класу, батьки	Рівень розвитку особистості за освітніми галузями та наскрізні вміння і навички	Свідоцтво досягнень першокласника	Травень
7	Здобувачі освіти, що відвідують гуртки	Рівень розвитку естетичної та фізкультурно - оздоровчої компетентності	Виступи на святах, заходах, загальна та сценічна культура. Досягнення в спорті, складання фізичних показників	Протягом року
8	Здобувачі освіти 5-9 класів	Рівень сформованості інтелектуальної, психологічної, фізичної, соціальної складової особистості	Картка учня	Протягом року Квітень
9	Здобувачі освіти 9 класу	Рівень сформованості готовності до свідомого вибору професії	Тестування Співбесіди Анкетування Професійне портфоліо учня	Грудень - квітень
10	Здобувачі освіти 4, 9 класів, батьки	Рівень сформованості мотивації до навчання та вихід на показники моделі випускника	Тестування Анкетування Співбесіди	Жовтень - травень
11	Педагоги	Ведення обліку виконання освітньої програми та оцінювання здобувачів освіти	Класні журнали	Щомісяця

Показники вимірників

Показники інваріантної частини навчального плану чітко відображені в навчальних програмах і не потребують деталізації в нашій освітній програмі.
Показники, що відносяться до реалізації освітнім закладом того змісту освіти, який педагогічний колектив разом з батьками здобувачів освіти визначили для своєї освітньої програми:
- введення курсів за вибором (див. вище);
- посилення інваріативного складника (українська мова, математика, біологія);
- формування української ідентичності, звичаїв, традицій (етногеографія, 5 клас);
- системне формування читацької компетентності та сценічної культури

(зарубіжна література);

- розвиток навички грамотного письма (3-4 клас);
На виконання показників, передбачених освітньою програмою, вчитель має право внести зміни в типові програми (до 15 %), обґрунтувавши їх.

Висновок

На виконання Освітньої програми Юшківорізької гімназії, схваленої педагогічною радою і затвердженої наказом директора закладу, розміщеної на веб-сайті ЗЗСО, складається навчальний план, обов’язковими компонентами якого є:

Загальна таблиця використання годин у класах.
Розподіл годин варіативного складника із вказаними програмами.
Модулі фізичної культури та технологій.
Графік вивчення предметів у І-ІІ семестрах (при 0,5 або 1 год.) тижневого навантаження.
Розподіл годин в 1-9 класах.

Відповідно до навчального плану здійснюється попередня комплектація (червень) та складається тарифікація (кінець серпня до 05 вересня), що погоджується із профспілковим комітетом школи, затверджується директором за погодженням з централізованою бухгалтерією відділу освіти Таращанської міської ради.